Всеукраїнський фонд Крок за Кроком
Міжнародний фонд відродження
together, we grow
together, we grow

«Жива бібліотека» – це інноваційний спосіб боротьби зі стигмою, забобонами та стереотипами. «Жива бібліотека» покликана сприяти розвитку взаєморозуміння між людьми.

«Не судіть за обкладинкою!» - основне гасло «живої бібліотеки».

У «живій бібліотеці» книжки зроблені не із паперу, а із живих людей. Розповіді про випадки їхнього життя, у яких вони стикалися із найбільш поширеними упередженнями, і які вплинули на їхнє життя та виокремили їх із загальної категорії звичайних людей.

В дійсності, ніяких категорій не існує, але є люди із своїми історіями, і у кожного вона своя. Дуже легко вірити забобонам, віднісши людину до якоїсь загальної категорії, і набагато важче це зробити, зустрічаючи конкретну людину.

«Жива бібліотека» присвячена темі світу ромів та їхній взаємодії із не-ромами. Нещодавно «жива бібліотека» була з успіхом представлена в Італії організаціями ABCttia і 21LUGLIO.

«Роми крадії, вони брудні, їх занадто багато, вони викрадають немовлят не хочуть жити у своїх домівках…»

«Живі книги», після проходження тренінгу, готові до читання і з їх допомогою, організатори заходу спробували зруйнувати упередження, які мають «читачі», дуже часто самі не знаючи про це.

Метод «живої бібліотеки» було запропоновано організацією ABCttia. Процес читання «живої книги» який став робочим інструментом для досягнення соціальної рівності.

Бренда стала найбільш популярною «книгою» видавництва SarSan 2.0 «живої бібліотеки». Проект було впроваджено за фінансової підтримки BvLF 12 червня 2015 року в Римі в Бібліотеці Гоффредо Мамелі.

Бренда | Мої мрії зникли

Народившись в Італії, вона могла б стати однією із багатьох дітей другого покоління, поколінням нових італійців. Тим не менше, Бренда чітко розділяє документи, що підтверджують її громадянство, до якого вона прагне, від серця і навіть від крові, яка залишається ромською. Для її дітей, хто знає, можливо, все буде по-іншому.  А можливо, те, що вони мали спочатку досвід життя в таборі Касіліно, а сьогодні живуть у таборі Салоне, також вже визначило їхнє молоде життя і побудувало їхню ідентичність. Чи це їхній вибір, чи це нав’язані рішення?

Що думала Бренда перед заходом:

Скажіть нам, як Ви почували себе взявши участь у тренінгу у рамках проекту підготовки «живої книги»?

Я почувалась добре, я розмовляла небагато, мені було дивно, яким чином це все буде відбуватись, сам день «живої бібліотеки», чи буду я почувати себе незручно, коли цей день настане. Я не можу знати із ким я зустрінусь, і що вони мені скажуть? Я не знаю яким чином «читачі» будуть ставитись до нас. На етапі підготовки «живої книги» я почувалась добре.

Чи Ви знали усіх людей у тренінговій групі?

Я знала деяких людей. Мені було приємно познайомитись із іншими ромськими жінками, це природньо. Вони і досі є ромськими жінками. Я була щаслива із ними. Мені було добре із ними. Ми розуміли одна одну, навіть якщо ми не на належали до однієї і тієї ж етнічної групи.

Яким чином Ви знали що казати?

Мені було важко визначитись із тим, що казати, тому що я не знала як це сказати. Потім я зрозуміла, що мені просто потрібно розказувати власну історію. Тоді я можу почувати себе комфортно. Для мене самої не завжди було ясно про що я б хотіла поговорити. Коли я починаю розказувати свою історію, я можу брати думки просто з голови. Я могла говорити про наступне: я можу розказати всім що відбувалося зі мною.

Чи був цей досвід корисним для Вас?

Цей досвід відкрив мене. Цей досвід допоміг мені особисто. Звичайно, часом, це було досить виснажливо і боляче. Коли ти розповідаєш історію, болючі спогади виходять назовні, спогади, які завдають болю. Це те, що сталося зі мною. Я відкрила своє серце людям. Я розказала свою історію людям і я почувала себе невимушено. Якщо я ще буду брати участь у «живій бібліотеці», я думаю, що я зможу відкрити своє серце ще більше. Я зможу думати краще, бо якщо ти вже знаєш людей, то це дозволяє тобі виразити себе набагато більше.

Що було найкращим для Вас у цьому тренінгу?

Весь досвід був чудовим. Найбільш важлива річ для мене – я здивувала сама себе. Коли я розповідала про свій табір, я почувала себе погано, але я впоралась із цим і пішла далі. Можливо, зараз я буду здатна змінити думки деяких людей про нас.

У Вас є якісь побоювання щодо майбутнього заходу?

Я боюся, що хтось буде казати мені «циганка». Деякі люди таким чином самостверджуються. Я боюся, що не знайду що відповісти на це. На жаль, часто люди просто засуджують тебе: «Ти циганка!». Але люди можуть думати те, що вони хочуть.  А я буду розповідати свою історію.

Коментарі деяких читачів:

«Бренда дуже гарна «жива книга»!

«Надприродна життєздатність не дивлячись на бульдозери, які руйнують реальні дії»

«Жодна мрія не зникне, якщо вона залишиться на очах у людей, як сталося із тобою, Брендо»

Бренда також розказала що було з нею під час заходу «жива бібліотека»:

Що Ви почували у день заходу?

Ну, це все було добре, люди побачили які ми є, як ми поводимось, який у нас характер. Вони розпитували нас, їх цікавило багато інформації, про те як ми живемо, вони були дуже допитливі. Це здивувало мене. Я була тиха, не нервувала. Я поговорила із людьми, це здавалось природнім розмовляти із ними.

Чи Ви думали про цей день?

Я думала про те, що сталося. Я скинула тягар, і мені стало легко. Я поговорила із людьми і відчула себе краще. Я добре зробила, що поговорила із людьми, поговорила про те, як ми живемо. Ми, «живі книги», і ми заінтригували наших «читачів».

Як Ви вважаєте, чи було це корисно?

Так, увесь досвід був корисним. Цей досвід був корисним і для всіх нас і для «читачів». Зараз люди дійсно реально знають як ми живемо і як ми себе поводимо. Я думаю, що ми зламали стереотипи.

Чи хотіли б Ви взяти участь у інших виданнях «живої бібліотеки»?

Звичайно, це був незабутній досвід. Я б не хотіла нічого міняти, оскільки він був дійсно чудовим. Я б не хотіла нічого в ньому міняти.

Джерело